КАФЕДРА «ГЕНЕТИКИ, СЕЛЕКЦІЇ ТА БІОТЕХНОЛОГІЇ ТВАРИН»
Науково-педагогічний персонал кафедри Генетики, селекції та біотехнології активно поєднує викладацьку роботу із науковою діяльністю, що сприяє підвищенню рівня ефективності навчального процесу, удосконаленню змісту навчання із урахуванням сучасного стану і тенденцій розвитку тваринництва та аквакультури, впровадженню передових форм навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців, покращенню методики викладання тощо.
- Аналіз сучасних тенденцій у генетиці та селекції – дослідження новітніх методів і підходів у генетиці та селекції тварин і риб, спрямованих на підвищення продуктивності та стійкості до захворювань.
- Дослідження генетичного різноманіття – вивчення генетичної варіабельності тваринних і водних біоресурсів з метою підвищення їх продуктивності та адаптаційного потенціалу.
- Інновації в біотехнології тваринництва та аквакультури – розробка нових біотехнологічних підходів для поліпшення селекційної роботи та підвищення якості продукції.
- Використання молекулярно-генетичних методів – впровадження молекулярних маркерів у селекційні програми для прискорення відбору та підвищення генетичного потенціалу.
- Покращення навчальних програм – оновлення змісту навчальних курсів із урахуванням сучасних наукових досягнень у генетиці, селекції та біотехнології.
- Розвиток практичних навичок студентів – впровадження лабораторних занять і практичних досліджень у процес підготовки фахівців для кращого засвоєння теоретичних знань.
- Публікація наукових результатів – активне оприлюднення результатів досліджень у фахових журналах, що сприяє розвитку науки і поширенню нових знань.
- Міжнародна співпраця – розвиток партнерських відносин з міжнародними науковими та освітніми установами для підвищення наукового рівня досліджень і обміну досвідом.
- Використання новітніх технологій у навчанні – впровадження цифрових технологій та онлайн-платформ для покращення викладання та доступу до сучасної наукової інформації.
- Сприяння екологічній стійкості – розробка та впровадження біотехнологічних методів, спрямованих на зниження негативного впливу тваринництва та аквакультури на навколишнє середовище.
Науково-дослідні роботи виконується з наступних тем:
- «Формування бажаного типу великої рогатої худоби молочних порід за продуктивністю, екстер’єрним типом та показниками довголіття за використання сучасних методів оцінки тварин за фенотипом та генотипом» (номер державної реєстрації 0123U100733)
Дослідження спрямовані на розробку та впровадження у практику селекції новітні методи оцінки племінної цінності тварин створених порід молочної худоби України за фенотипом та генотипом за ознаками молочної продуктивності, екстер’єру та довголіттям; на удосконалення методологічних прийомів щодо визначення критеріїв добору тварин бажаного типу за селекційно-генетичними параметрами ознак молочної продуктивності та екстер’єрного типу на сучасному етапі селекції.
- «Адаптація інноваційної технології передінкубаційної обробки яєць з використанням захисних біокомпозитних покрить до сільськогосподарської птиці різних видів» (номер державної реєстрації 0117U004090).
Дослідження кафедри включають теоретичне обґрунтування та розробку інноваційної технології передінкубаційної обробки яєць сільськогосподарської птиці з використанням створених за біоміметичним принципом захисних нанокомпозитних покриттів «штучна кутикула» «ARTICLE» для підвищення виводимості яєць та збереженості молодняку птиці.
За напрямом наукових досліджень кафедри було підготовлено та захищено 14 дисертацій – 3 докторських та 11 кандидатських.
За час існування кафедри за матеріалами науково-дослідних робіт опубліковано більше 1150 наукових праць, у тому числі 12 брошур, інструкцій та методичних рекомендацій, 9 монографій, 8 підручників, 2 словники, отримано 19 патентів.
Наразі навчається в аспірантурі чотири аспіранти.
Наукові послуги за темою 1:
– розробка системи селекційно-племінних та організаційних заходів, спрямованих на консолідацію поголів’я у бажаному типі, завдяки поглибленого ретроспективного аналізу селекційної інформації вибулого та наявного поголів’я тварин племінного/товарного стада з розведення великої рогатої худоби молочних порід;
– оцінка генеалогічних формувань стада з розробкою раціональної перспективної лінійної структури з підбором високоцінних за показниками молочної продуктивності та екстер’єрного типу бугаїв-плідників, що гарантовано забезпечить прогрес господарства та породи за провідними господарськи корисними ознаками;
– професіональна оцінка корів за екстер’єрним типом за використання сучасної методики лінійної класифікації з метою визначення рівня розвитку статей екстер’єру, що характеризують будову тіла та вим’я корів, виявлення недоліків, які негативно впливають на показники продуктивності тварин, їхнього довголіття. відтворювальної здатності, які створюють проблеми їхнього утримання та автоматизованого доїння;
– розробка селекційних заходів, спрямованих на реалізацію планових завдань щодо поліпшення кількісних і якісних показників стада, які ґрунтуються на теоретичних основах відтворення, добору, підбору та параметрів бажаного типу, що гарантовано забезпечить конкурентоспроможність господарства;
– впровадження автоматизованої системи ведення селекційно-племінного обліку «ПЛЕМОФІС»/ «ОРСЕК» та генетичної оцінки тварин із забезпеченням прикладних комп’ютерних програм на рівні світових стандартів, що дозволить достовірно визначати племінну цінність тварин, контролювати рух поголів’я, ріст і розвиток молодняку, процеси відтворення, годівлі та ветеринарного забезпечення;
– розробка перспективної селекційної програми зі створення високопродуктивного стада з розведення молочної худоби та наукове супроводження процесу реалізації програми, включаючи навчання спеціалістів, надання консультацій, закріпленні бугаїв-плідників та іншої науково-методичної та практичної допомоги.
Основні техніко-економічні показники:
– впровадження запропонованих заходів дозволить орієнтуватись у низці зоотехнічних, селекційних, технологічних та організаційно-господарських питань, застосування яких забезпечує ефективне розведення худоби та рентабельне виробництво продукції,
– розробки дозволять постійно тримати під контролем селекційну, економічну та виробничу ситуацію стада, мати під руками низку науково-обґрунтованих рекомендацій з питань генетики, розведення та селекції тварин.
Наукові послуги за темою 2:
Технологія «штучна кутикула» «ARTICLE», розроблена в СНАУ групою проф. О.Г. Бордунової, призначена для вирішення наступних проблем в сучасній інкубації яєць с.-г. птиці:
1) надання потужного захисту інкубаційним яйцям с.-г. птиці щодо патогенної мікрофлори довкілля, небезпека якої останнім не уклінно підвищується, негативно корелюючи з показниками продуктивності;
2) необхідність повного витиснення з технологій інкубації яєць с.-г. птиці: а) високоефективного, недорогого, але вкрай токсичного формальдегіду та б) сполук четвертинного амонію, котрі, по-перше, викликають підвищення рівня резистентності патогенної мікрофлори і, по друге, забруднюють відходи інкубації токсичними і стійкими щодо хімічного руйнування залишками, що перешкоджає переробку відходів шкаралупи без попереднього працемісткого очищення;
3) нагальна необхідність розроблення технологій захисту інкубаційних яєць птиці на основі так званих «зелених» біоміметичних методик, які дозволяють за допомогою природних чи синтетичних сполук створювати штучні структури, що є максимально подібними до природних. Синтетичні сполуки в екологічно дружніх «зелених» технологіях можуть приймати участь у якості складових інгредієнтів лише за умов, що вони повністю і в короткий термін піддаються деструкції з утворенням безпечних продуктів (типовим прикладом таких процесів є активні окислювальні процеси, гідролітичні реакції, фото- і темнові каталітичні процеси за участі перекисних сполук та наночасток).
Основні техніко-економічні показники:
Технологія «Штучна кутикула» може бути застосована для передінкубаційної обробки яєць сільськогосподарської птиці в інкубаторіях, на птахівничих підприємствах різної форми власності.
Технологія «Штучна кутикула» може бути застосована для обробки харчових яєць для покращення якісних характеристик яєць і продовження строків їх зберігання.
Відходи інкубації (шкаралупа яєць) можуть використовуватись в переробній промисловості.
За період існування кафедри виконувались науково-дослідні роботи за державною бюджетною тематикою:
- Збереження генофонду лебединської і сірої української порід великої рогатої худоби. (2006 рік).
- Програма селекційного удосконалення новоствореної бурої молочної породи України на період 2006-2015 роки. (2006 рік).
- Підготовлення сучасних нормативних документів з селекції тварин та питань зоотехнії згідно вимог ICAR, INTERBULL (2009-2010 рр.).
- Обґрунтування методології удосконалення і збереження популяції бурої худоби в умовах північно-східного регіону України (2017-2019 рр.).
- Впровадження нанокомпозитних матеріалів у інноваційні технології інкубації яєць сільськогосподарської птиці (2019-2021 р.).
- Розробка та впровадження інноваційної технології «GREEN ARTICLE» для обробки передінкубаційних та харчових яєць курей (201702022 р.)
- ГДТ (Договір №20-3 від 20.03.2023 р. про розробку і передачу науково-технічної продукції ТОВ «КОМИШУВАТСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ КОМПЛЕКС»).
- ГДТ (Договір №1506-24 від 15.06.2024 р. про розробку і передачу науково-технічної продукції ТОВ «МВК «ЄКАТЕРИНОСЛАВСЬКИЙ»).
- Проводиться розроблення селекційна програма вдосконалення молочного стада великої рогатої худоби на 2023-2025 рр.
30 травня 2024 року в Сумському НАУ відкрилася науково-дослідна лабораторія з аквакультури в рамках проекту AFISHE «Розвиток освіти в галузі аквакультури та рибальства для зеленої угоди у Вірменії та Україні: від освіти до екології». Лабораторія облаштована завдяки фінансуванню Європейської комісії в межах програми ЄС Еразмус+ на кафедрі генетики, селекції та біотехнології тварин біолого-технологічного факультету.
Лабораторія аквакультури Сумського НАУ є новітньою науково-дослідною установою. Створена вона з метою організації навчального процесу на новій освітній програмі «Технологія аквакультури» та здійснення науково-дослідної діяльності. На базі лабораторії проводиться дослідження з гідроекології, гідробіології, гідрохімії, селекції та розведення різних видів гідробіонтів.
Встановлене в лабораторії обладнання дозволяє проводити наукові дослідження на актуальні тематики для підвищенні потенціалу розвитку української аквакультури»
Проводяться спільні наукові дослідженя між Сумським НАУ та Національним університетом водного господарства та природокористування у місті Рівне. Навчально-практична лабораторія з аквакультури, дозволяє студентам мати можливість відпрацьовувати практичні навички з розведення водних біоресурсів.
Викладачі Сумського національного аграрного університету проходили стажування в рамках проекту ERASMUS+ AFISHE – «Розвиток освіти в галузі аквакультури та рибальства для зеленої угоди у Вірменії та Україні: від освіти до екології» в Університеті Дубровника, Хорватія.
Важливість реалізації основних цілей проекту AFISHE щодо розробки нової магістерської програми «Аквакультура», яка передбачає зменшення негативного впливу на довкілля у Вірменії та Україні. Створена платформа між Вірменією, Україною та країнами-партнерами ЄС у сферах аквакультури та рибальства, яка слугуватиме для реалізації спільної освітньої та дослідницької діяльності з метою просування найкращих екологічних підходів та заходів у цих сферах відповідно до цілей сталого розвитку ООН та Зеленого курсу ЄС.
Науковці СНАУ проходили стажування в лабораторії реставрації та реконструкції матеріальної культурно-історичної спадщини та інших об’єктів археології Університету Дубровника.
Відвідали й Лабораторію марикультури Університету Дубровника, а також виробничий центр Лабораторії Kruno Bonacic. У даних установах проводиться повний цикл розведення молюсків, зокрема устриць: від отримання молодняку до реалізації товарних партій на світових ринках.
Співробітники СНАУ взяли участь в індивідуальних заняттях та тренінгах, упродовж яких опанували теоретичні та практичні складові окремих модулів магістерської програми «Аквакультура», вивчили новітні аспекти як вибіркових, так і обов’язкових дисциплін, ознайомилися із сучасними підходами до викладання у закладах освіти ЄС з точки зору студентоцентрованого навчання з урахуванням цілей сталого розвитку та екологозберігаючих технологій.
Тематика наукових досліджень аспірантів кафедри
