РОБОЧА ЗУСТРІЧ З ПАРТНЕРАМИ В РАМКАХ ГРАНТОВОЇ ПРОГРАМИ AFISHE

Сьогодні 6 квітня 2023 року відбулася онлайн-зустріч проектних груп Сумського національного аграрного університету та Національного університету водного господарства та природокористування в рамках реалізації проєкту AFISHE «Розвиток освіти в галузі аквакультури та рибальства у Вірменії та Україні: від освіти до екології».

Метою зустрічі було обговорення програмних результатів магістерських програм з Аквакультури та рибальства в обох університетах-партнерах, які відповідають стратегії розвитку спеціальностей, враховують побажання бізнесу та розроблені відповідно політиці проекту AFISHE.

Учасники проектних груп в загальному розглянули програмні результати Національного університету водного господарства та природокористування, які плануються навчальним закладом для покращеної існуючої магістерської програми. В результаті було відзначено доцільність та слушність створення декількох нових спеціалізацій в межах існуючої програми, які є унікальними та актуальними. За повідомленням Юлії Гроховської кожна нова спеціалізація відрізняється своїми програмними результатами навчання і є одночасно реалізацією цілей та завдань проекту AFISHE. Узагальнення оголошеної стратегії розробки програмних результатів, яка передбачає впровадження нових спеціалізацій, на думку Олександра Михалка, стане кроком не лише до вдосконалення магістерської програми, але й новим етапом її розвитку та підвищення конкурентоздатності серед подібних спеціальностей в інших вузах України.

Аналіз представлених Вікторією Вечоркою програмних результатів навчання майбутньої магістерської освітньої програми «Аквакультура», спеціальності Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва, яка планується до створення в Сумському національному аграрному університеті, як поточний крок впровадження проекту AFISHE, показав широке поле для її доопрацювання та вдосконалення.

Колеги з Національного університету водного господарства та природокористування оцінили загальну концепцію програми СНАУ та провели детальне вивчення програмних результатів. Зокрема Ольга Бедункова вказала на необхідності переглянути програмний результат навчання №11 та замість перелічених в початковому варіанті показників хімічного складу води використовувати об’єднуючу назву методики хімічного аналізу води, що дозволить більш широкий підхід до викладання вказаної проблематики студентам. Сергій Кононцев також акцентував увагу на розширенні і узагальненні проблематики даного програмного результату навчання №11. Деталізуючи, він аргументував необхідність заміни частини сформульованого раніше результату навчання 11 на наступний: «Аналізувати вплив параметрів водного середовища на стан гідробіонтів у штучних та природних екосистемах та на якість продукції аквакультури, передбачати заходи з підтримки належного стану…» Крім того Сергій Кононцев звернув увагу на необхідності переглянути підхід до термінів «вирощування риб» та «утримання риб» в програмному результаті навчання №12 та вказав на доцільності використання замість цих двох визначень одного об’єднуючого визначення «вирощування риб». В тому числі він відмітив, що вживання визначень «державний» та «комерційний» у відношенні до водойм ніяким чином не класифікує водойми з точки зору хімічного складу води та умов вирощування риб, тому він рекомендував прибрати такі формулювання з програмного результату №12. На  думку Сергія: вживання термінів «державний» або «приватний» є несуттєвим», замість цього бажано наголос робити на методах або технологіях. Також слушною рекомендацією Сергія Кононцева було додати програмний результат навчання, пов’язаний із вивченням економіки рибогосподарств та відповідну дисципліну «Організація бізнесу та фінансова діяльність рибогосподарських підприємств», яка забезпечить додаткову реалізацію програмного результату навчання №14.

В процесі розгляду забезпечення програмних результатів навчання обов’язковими та вибірковими компонентами (дисциплінами) Юлія Гроховська зробила пропозицію переформатувати дисципліну «Екогідробіологія» на «Гідробіологію з основами екології», що дозволить змістовну складову акцентувати на вивченні в першу чергу гідробіологічної тематики, але з урахуванням вимог екологозберігаючого підходу. Інша слушна її ідея полягала в можливості об’єднання дисциплін «Світове рибне господарство» та «Біологічні основи рибного господарства» в одну, як такі, що подібні та взаємодоповнюючі за змістом.

Однією з рекомендацій Тетяни Полтавченко було змінити дисципліну «Інноваційні технології переробки продукції аквакультури» на «Технологія переробки продукції аквакультури» але з урахуванням вимог HACCP. Також Тетяна наголосила, що в дисципліні «Сучасні біоресурси гідросфери та їх використання» слово «сучасні» є зайвим, оскільки і без нього вказана дисципліна зазвичай викладається з урахуванням сучасних знань про предмет.

Подальший аналіз програмних результатів навчання у їх взаємозв’язку із дисциплінами продовжила Алла Кучер, яка вказала на тенденції щодо вивчення дисципліни «Стандартизація продукції аквакультури», яка має охоплювати і питання сертифікації і управління якістю. Тому вона рекомендувала реорганізувати вказану дисципліну в «Стандартизація, сертифікація та управління якістю продукції аквакультури».

На завершення дискусії та розгляду програмних результатів та дисциплін, які їх забезпечують, проектні групи дійшли висновку, що вектор розвитку магістерської програми Сумського національного аграрного університету не може пройти повз питання законодавчої бази у сфері рибоохорони, однак це потребує додаткових консультацій представників відповідного наглядового органу державної влади місцевого рівня.

Таким чином, в результаті зустрічі проектні групи обох університетів обмінялися думками та рекомендаціями на основі взаємоаналізу програмних результатів магістерських програм з Аквакультури та рибальства, що очікують впровадження за результатами реалізації проекту AFISHE у найближчі три роки. Як підсумок проектна група СНАУ отримала професійний критичний аналіз проектних програмних результатів, що безперечно матиме позитивний вплив на стратегію розвитку магістерської програми в університеті. Водночас проектна група Національного університету водного господарства та природокористування долучившись до глибокого дослідження програмних результатів навчання в СНАУ, отримала змогу порівняти дві програми, що дозволить в подальшому вдосконалити свою власну магістерську програму.